Методологія побудови систем інформаційно-аналітичного забезпечення адміністративного управління

Loading...
Thumbnail Image

Date

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору Національної академії наук України

Abstract

Нестеренко О.В. Методологія побудови систем інформаційноаналітичного забезпечення адміністративного управління. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – інформаційні технології. Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київ, 2020. В умовах використання новітніх досягнень комп’ютерної науки та інформаційних технологій у всіх сферах розвитку держави й суспільства, його цифрової трансформації назрілою є необхідність формування в органах адміністративного управління з метою підвищення ефективності та досягнення якісно нового рівня діяльності автоматизованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення (АСІАЗ). Про це свідчить досвід й багатьох країн світу. В дисертаційній роботі вирішується важлива й актуальна науковоприкладна проблема розробки методології створення АСІАЗ у сфері адміністративного управління на основі моделей, методів та інформаційнокомунікаційних технологій з урахуванням вимог комплексності, підтримки прийняття управлінських рішень на базі знання-орієнтованих засобів, їх вичерпного інформаційного забезпечення, підтримки процесів опрацювання документів, забезпечення інформаційної та кібербезпеки, а також інтеграції систем інформаційно-аналітичного забезпечення з дотриманням інтероперабельності. Перший розділ дисертації присвячено системологічному аналізу проблем побудови інформаційних систем з аналітичними функціями для сфери адміністративного управління, напрямів розвитку інфраструктури інформаційного простору сфери адміністративного управління, чинників, що в сучасних умовах впливають на адміністративне управління, методів та технологій автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД) в органах управління, пов’язаних із удосконаленням управління. При цьому визначається, що вирішення існуючих проблем сучасного стану інформаційного забезпечення органів управління полягає у створенні національної системи інформаційних ресурсів, а АСІАСЗ мають стати елементами загальної електронної інфраструктури країни. У другому розділі проведено аналіз функціонального аспекту діяльності органів управління, проведено деталізацію функцій органів управління, розглянуто основні класи задач, що розв’язуються існуючими методами, розглянуті особливості автоматизації ІАД в органах управління різних країн, а також і в Україні, основні засади автоматизації ІАД в органах управління. Проведено аналіз сучасного стану ефективності інформаційно-аналітичної роботи в органах управління та створюваних в них автоматизованих систем. Основні принципи відкритості діяльності та інтеграції в інформаційний простір доповнено принципами, на основі яких має відбуватися побудова АСІАЗ, які полягають у застосуванні виконавчої обов’язковості опрацювання документів, забезпечення ІАД на основі знання-орієнтовного підходу, базової парадигми інтелектуального органу управління, підходу до розв’язання багатокритеріальних задач на основі експертних методів, зокрема методу аналізу ієрархій у поєднанні з онтологічними моделями предметної області. У третьому розділі проведено аналіз та оцінку підходів до формалізації та моделювання АСІАЗ на основі системного підходу, запропоновано концептуальні та теоретичні основи побудови АСІАЗ. Виходячи з пріоритетності інформаційного підходу наведено концепцію інформаційної взаємодії органу управління, пов’язану з розглядом взаємодії системи адміністративного управління з навколишнім середовищем. За результатами визначено за доцільне застосування логіко-лінгвістичних інформаційних моделей (ЛЛМ) та методології зростаючих пірамідальних мереж (ЗПМ), що реалізують гіпотезу про закономірності структурування інформації при її сприйнятті. Запропоновано концепцію системи інформаційних ресурсів сфери адміністративного управління, яка базується на вимогах створення та організації використання в державі системи національних інформаційних ресурсів, створення системи інформаційних ресурсів органу управління шляхом інтеграції з просторовими (геоінформаційними) ресурсами та застосування для підтримки ІАД геоінформаційних систем (ГІС), а також дотримання стратегії інформаційного менеджменту. Виходячи з того, що основною інформаційною одиницею, яка опрацьовується в ОАУ, є документ, запропоновано теорію обробки інформаційних документальних потоків в АСІАЗ, засновану на вимогі виконання політики виконавчої обов`язковості, пов’язаною з оцінкою своєчасності прийняття рішення (тобто опрацювання певного документу), моделях цінності інформації та структурах документальних інформаційних потоків. У загальному випадку цей аналіз спирається на теорію інформації та математичну теорію зв’язку (теорію телетрафіку). Реалізація виконавчої обов’язковості спирається на запропоновану нову теорію ситуаційного регулювання технологічних процесів в органі управління при автоматизованій обробці інформаційних та документальних потоків, що базується на відповідності функціонування встановленому регламенту, на розв’язанні задач вимірювання інформаційного навантаження в АСІАЗ та аналізі виникаючих ситуацій. Для розв’язування задачі вимірювання інформаційного навантаження в АСІАЗ проведено інтерпретацію основних положень теорії масового обслуговування (ТМО) та теорії телетрафіку (ТТ) у застосуванні до поставленої задачі. Проблемно-орієнтована методологія розв’язання інформаційноаналітичних задач як бази формалізації та моделювання АСІАЗ відображена у концепції підтримки інформаційно-аналітичної діяльності на основі онтологічних описів. Спільний розвиток предметних онтологій з використанням онтології верхнього рівня (ОВР) як процес інтеграції полягає в імпортуванні онтологій в певне середовище, щоб дозволити їм взаємодіяти одне з одним. Структурна концепція органу адміністративного управління та АСІАЗ визначає можливі структури органу управління, концептуальну структуру АСІАЗ та базові складові архітектури АСІАЗ. Безпосередньо складові АСІАЗ реалізуються на інфраструктурі спеціально створюваного інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ). Концепція електронної інфраструктури сфери адміністративного управління базується на тому, що інформатизація органів управління фактично є фактором забезпечення національної безпеки та суверенітету, добробуту країни, і регулювання цього процесу має виходити на рівень важливіших функцій держави. З важливістю питань безпеки в умовах інформаційного суспільства, особливо для взаємодіючих систем, повязана розробка концепції інформаційної та кібербезпеки, стійкості та живучості АСІАЗ, що зокрема передбачає слідування стратегії довіреної ідентифікації в кіберпросторі та довіреного Інтернет-середовище (Екосистема Ідентичності, Identity Ecosystem) на основі різних технологій ідентифікації/автентифікації та інфраструктури публічних ключів (PKI) електронного цифрового підпису. У четвертому розділі проведено побудову методів і моделей інформаційно-аналітичних процесів в АСІАЗ, зокрема модель інформаційного навантаження при опрацюванні документів в АСІАЗ, модель взаємодії інформаційних процесів при експертній обробці документів, логіко-лінгвістична модель АСІАЗ на основі методології зростаючих пірамідальних мереж, що дозволило провести класифікацію відповідності АСІАЗ із виділенням їх основних структурних елементів категоріям задач, які мають місце при обробці інформаційних потоків, комплексна компонентна архітектурна модель застосування інформаційних технологій в сфері управління, інтеграційний метод забезпечення вирішення проблем прийняття рішень в умовах багатокритеріальності, метод оцінки ризиків кібербезпеки інформаційного середовища органу управління на основі графового подання. У п’ятому розділі визначаються методологічні підходи до використання інформаційних технології в АСІАЗ. Проводиться порівняння отриманих рішень з відомими методиками створення технологій корпоративних інформаційних систем для управління підприємствами. Також визначаються основні вимоги до технологій АСІАЗ, які реалізують результати досліджень, у першу чергу, технології формування, використання та інтеграції інформаційних ресурсів, технології регулювання виконавчої обов’язковості в електронному документообігу, технології підтримки аналітичної діяльності, технології інтероперабельності та безпеки. У шостому розділі наведені особливості застосування розроблених рішень при побудові автоматизованих систем інформаційно-аналітичного забезпечення в різних органах адміністративного управління, зокрема типова система інформаційно-аналітичного забезпечення регіональних органів управління, ІАС Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, веб-вузол електронних інформаційних ресурсів підтримки наукової діяльності Міністерства освіти і науки України. Теоретичні і практичні результати дисертації упроваджено у навчальний процес для викладання низки дисциплін та виконання магістерських робіт студентами комп’ютерних спеціальностей Національної академії управління.

Description

Citation

Нестеренко О. В. Методологія побудови систем інформаційно-аналітичного забезпечення адміністративного управління : дис. ... д-ра техн. наук : 05.13.06 / О. В. Нестеренко . – Київ, 2020. – 435 с.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By